- дженджик
- -а, ч., розм.Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дженджик — (той, хто любить пишно вдягатися), ферт(ик), чепурун; жевжик, вітрогон (пустий, легковажний чоловік) … Словник синонімів української мови
дженджик — іменник чоловічого роду, істота той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік) розм … Орфографічний словник української мови
дамузо — невідм., ч. 1) Паж. 2) Бабій, зальотник, дженджик … Український тлумачний словник
дженджеруха — и, розм. Жін. до дженджик … Український тлумачний словник
джиґун — а/, ч., розм. 1) Те саме, що баламут 2). 2) Те саме, що дженджик … Український тлумачний словник
піжон — а, ч., розм. Те саме, що дженджик … Український тлумачний словник
франт — (той, хто модно й ошатно одягається), чепурун; дженджик, фат, ферт, фертик, хлюст (той, хто надає одягові надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); денді (той, хто одягається вишукано); модник (той, хто одягається за останньою модою);… … Словник синонімів української мови